Історія
будь-якого народу містить періоди і дати, які є вирішальними та доленосними в його житті. І двадцяте століття
не виняток. Воно залишило нам у спадок події минулого, які, віддаляючись, не
втрачають своєї значущості та актуальності, потребуючи осмислення
сконцентрованого в них історичного досвіду. До таких подій належить день ухвали
Акту Злуки УНР і ЗУНР. Цій даті судилося навічно вкарбуватися в історію України
величним національним святом – Днем Соборності України.
До Дня Соборності України
працівники Широківської районної бібліотеки підготували усний журнал «Літопис
буремних літ». Сторінки журналу знайомили присутню на заході молодь з історією довговічної
боротьби українського народу за об`єднання всіх
українських земель в одну незалежну, самостійну державу. Тривогою за
відсутність єдності на рідних землях буквально переповнені давньоруські
оповіді, повчання та літописи. «Пощо ми губимо Руськую землю», – закликали
староруські князі на з'їзді в Любечі ще дев'ять віків тому. І тільки Перша
Світова війна, яка обернулася шеренгою державних переворотів, створила якісно
нові можливості для відновлення української державності та реалізації
соборницьких прагнень українців. Під час заходу звучали уривки з історичних
творів, спогади тих, хто в найбільш знаменний для України час був свідком
укладання Акту Злуки, цитати з доповідей політичних діячів того періоду. Увазі
присутніх було запропоновано також огляд літератури «Шлях України до
воз′єднання» матеріалів тематичної виставки «Українська державність – шляхи
становлення».
Один із творців
Акту Злуки, державний секретар ЗУНР Лонгин Цегельський у 1919 році так говорив
про день 22 січня: «Це така дата, що її виучувати будуть напам'ять українські
діти грядущих поколінь…».
Його слова справді стали пророчими.
Відзначення річниці Злуки є ще однією нагодою для об'єднання всього суспільства
навколо стрижневої ідеї творення – державності.
Немає коментарів:
Дописати коментар