Живопис викликає абсолютно особливі
емоції. Він переносить нас у світ почуттів подібно доброму чарівникові, захоплює
і підіймає нас на своїх крилах вгору. Насолоджуючись цією красою, по-новому
сприймаєш видимий світ. Це і є магія великого мистецтва, а роль чарівника, який
допоміг побачити цей прекрасний світ, взяв на себе життєрадісний мандрівник,
закоханий у природу фотограф, талановитий художник Анатолій Дмитрович Сікорський.
Широківська публічна бібліотека
продовжує роботу за проектом «Твої люди, Широківщино» і сьогодні всі бажаючі
мали змогу відкрити дверцята в світ творчості та майстерності під час зустрічі з
місцевим художником «Мистецтво душі моєї». На захід завітали рідні та друзі
Анатолія Сікорського, його колеги по творчому цеху, шанувальники мистецького таланту,
поціновувачі прекрасного.
Творчим людям необхідні такі якості, як:
талант, терпіння, уява, художній смак, любов до природи, майстерність. Саме
вони допомагають стати справжнім творцем, майстром своєї справи, і саме вони
присутні у Анатолія Дмитровича.
Проте, як і в кожного з нас, у дитинстві
у нього були зовсім інші плани – він мріяв стати геологом. Та згодом Анатолій
дійшов думки, що то не його справа життя. Натомість він зрозумів, що найбільше
полюбляє природу і мандри. Тому з другої спроби підкорив Львівський
лісотехнічний інститут, який успішно закінчив у 1980 році. Того ж року з Жовтих
Вод переїхав до Широкого за призначенням на посаду лісничого Широківського
лісництва. І перше захоплення нашого гостя – це продовження його професійної
діяльності лісника. У це важко повірити, але на невеликій присадибній ділянці
родини Сікорських росте понад 100 таксонів (біологічних одиниць видів та сортів
рослин).
Друге захоплення Анатолія Дмитровича –
це подорожі. Немає такого куточка в Україні, де б він не побував. І дуже часто
ці мандрівки відбуваються на велосипеді. Про них нагадують своєрідні звіти – численні
папки з фотографіями. На світлинах зафіксовані краєвиди тих місць і міст, де Сікорському
випало побувати. До речі, фотографування – це ще одне із захоплень нашого
гостя, і сьогодні всі присутні мали змогу переглянути ще й фотовиставку його
робіт.
Ну і звичайно – живопис. Малював Анатолій
з дитинства. Його карикатури в армійських стіннівках та малюнки в студентській
пресі дуже подобалися товаришам по службі, студентам і викладачам. Спочатку малював
олівцем, і лише в 1995 році почав писати картини масляними фарбами.
Пейзажі – улюблений жанр Сікорського. Дві
його живописні роботи представлені в місцевому народному історико-краєзнавчому
музеї, а від сьогодні і до кінця червня персональна виставка робіт художника
буде діяти в нашій книгозбірні. Тож, запрошуємо усіх бажаючих завітати до
бібліотеки (читальна зала, другий поверх) і ознайомитися з роботами митця.
Сам себе Анатолій Дмитрович справжнім художником не
вважає, бо ще не пробував писати портрети та натюрморти. А свій талант називає
просто – «еволюцією». Надзвичайно талановита і дуже скромна людина наш
сьогоднішній гість, а тому більше розповісти про нього взялися його друзі –
художник Микола Васильович Добровольський та поет Микола Васильович Олексієнко.
Останній свого часу присвятив Анатолію Дмитровичу вірш «Лісник», надрукований у
збірці «І ліс, і поле, і річка, і море». А наш місцевий краєзнавець Олександр
Козленко у 2017 році надіслав до Всеукраїнського журналу «Лісовий вісник»
статтю про широківського лісника. Таким чином вся Україна знайома з Анатолієм
Дмитровичем та його захопленнями.
Сьогодні в бібліотеці відбулася
прекрасна зустріч, на завершення якої, вже традиційно, Микола Добровольський виконав
декілька пісень під гітару, а всі присутні ще раз пересвідчилися, що наша
широківська земля повниться талантами.
Немає коментарів:
Дописати коментар