«Жертовний шлях до мрії»

      Можна тільки дивуватися з того, наскільки багата і могутня українська література. Настільки, що спокійно може існувати, і існує, забувши значну свою частину. Десятки творців і сьогодні, в роки незалежності, залишаються ще й досі невідомими широкому колу читачів. Літературний альманах «Жертовний шлях до мрії», підготовлений працівниками Широківської публічної бібліотеки спільно з бібліотекарем Широківської філії МЦППВ, знайомив присутню на заході молодь з письменниками 20-30-х років минулого століття, імена яких тільки останні десятиліття з`явилися на літературній карті України.

    Олександр Олесь, Євген Плужник, Микола Хвильовий… У перші пореволюційні роки вони були одними із найпопулярніших письменників. Їх називали «королями української літератури». І раптом все це скінчилося. Їхні імена викреслено із української літератури, твори вилучено із бібліотек, видавництв, книгарень. Мінялись портрети вождів, сталінські холоди змінились хрущовською відлигою і важким застоєм, а ворогами української літератури і всього українського народу лишилися — М. Хвильовий, Є.Плужник, О.Олесь та ще десятки, сотні українських письменників. З їх життєвим шляхом та творчістю і познайомилися учні під час заходу.     

На капсулі з прахом Олександра Олеся написано:

«Не вірив я в життя по смерті,

Тепер я вірю в диво з див.

Було для мене страшно вмерти,

Умер і нагло знов ожив».

          І сьогодні він та багато інших письменників повернулися із «небуття». Їх трагічна доля демонструє нам усю силу і безсмертя українського духу.

      Твори цих та інших письменників 20-30 років минулого століття були представлені на виставці персоналій  «Шляхи мої… Вони не ті, що в інших…», з якою учні ознайомилися після заходу.