Шевченківські дні

      Життя – це безмежне небо, на якому щомиті то спалахують, то гаснуть зірками людські долі. Одні з них тьмяно блимають, а інші яскраво горять, ведучи за собою мільйони, освітлюючи їм шлях та вказуючи дорогу. Такою яскравою зіркою на тлі нашой історії та літератури є геніальний пророк, майстер художнього слова, співець правди – Тарас Григорович Шевченко. До 204-ї річниці від дня народження Кобзаря бібліотекарі Широківської публічної бібліотеки підготували книжкову експозицію «Все покину і полину до самого Бога».

       Для багатьох поколінь українців, і не тільки українців, Шевченко означає так багато, що створюється ілюзія, ніби ми все про нього знаємо, все в ньому розуміємо, і він завжди з нами. Та це лише ілюзія. Шевченко – як явище велике й вічне – невичерпний і нескінченний. Представлені на виставці видання знайомлять відвідувачів бібліотеки не тільки з літературною спадщиною Кобзаря, яка налічує понад 240 поетичних творів, що дійшли до нас, а й з мистецькою, що налічує майже 1200 олійних картин, акварелей, сепій, офортів, малюнків.

         Т.Г.Шевченка ми розуміємо настільки, наскільки розуміємо себе – свій час і Україну в ньому. Він чи не єдиний серед світочів людства, хто мав цілковите право сказати про себе: «Історія мого життя становить частину історії моєї Батьківщини». Т.Г.Шевченко ототожнений з долею України і разом з її буттям продовжується нею, росте й розвивається в часі, в історії, і нам іще йти і йти до його осягнення. Ми на вічнім шляху до нього.