Вже стало традицією для бібліотек
Широківщини кожного року звітувати про свої здобутки перед владою та громадою.
Форми такого звіту бібліотечні працівники району обирають різні. В когось він
носить більш офіційний інформаційний характер, а в когось – наповнений творчими
«витребеньками».
Один з таких творчих звітів було
проведено 8 червня в Степівській сільській бібліотеці – історико-краєзнавчий
калейдоскоп «Рідна моя сторона». В ньому взяли участь голова Степової сільської
ради Володимир Плужник, заступник директора РКЗ «Широківська районна
бібліотека» по роботі з дітьми Наталія Дорохіна, завідувач краєзнавчим сектором
Світлана Курочка, завідувач методико-бібліографічним відділом Тетяна Ільчишина,
користувачі, друзі та партнери книгозбірні, громада села.
Захід було наповнено краєзнавчим
матеріалом. В кожному слові ведучих, в кожному вірші, в кожній пісні і, навіть,
танку наскрізно просвічувалися патріотичні мотиви – любов до рідної землі,
рідного краю, отчого дому. Неповторну атмосферу свята створили учасники
місцевої самодіяльності – вокальний колектив «Калина» та солістка Марина
Погрібна. Ангеліна Індило порадувала всіх виконанням гумористичних творів.
Завітали на захід і вихованці місцевого
дошкільного навчального закладу. Вони презентували присутнім невеличку
поетично-музичну композицію «Мій рідний край, моя земля свята». А вчительський
та учнівський колективи Степівської СЗОШ підготували до свята неповторний танок
з полотнами.
Милувала око присутніх виставка-презентація
творчих робіт мешканців села «Умільці рідного краю». Чого тут тільки не було!
Вишивки Оксани Киндюк, вироби з бісеру
Алли Тулішової, а також різноманітні поробки з природних та підручних
матеріалів, глиняні речі.
На особливу увагу заслуговувала інсталяція
справжньої української печі з петриківським розписом, дивлячись на яку
складалося враження, що от-от до неї підійде господиня і витягне рогачем горщик
з духмяною кашею, або ж жаровню з рум’яними пиріжками.
Захід закінчився та гості і не збиралися
розходитися по домівкам. Вони переглядали виставку, спілкувалися між собою,
обговорювали почуте й побачене. А прощалися один з одним такими словами: «До
побачення! До наступної скорої зустрічі!».
Немає коментарів:
Дописати коментар