«Поезія… То серця мова»

«Поезія – це той дзвінкий струмок,

Що витікає з надр душі твоєї…»

Поезія… Саме вона варта того, щоб бути постійною супутницею у нашому житті, надихати, підтримувати, навчати та любити. І саме в теплі осінні дні, коли  летить павутиння, а повітря таке чисте-чисте, хочеться співати та слухати поезію. Ось такого осіннього дня до Широківської публічної бібліотеки завітали учні філії МЦППК на поетичну кав’ярню «Поезія… То серця мова», на яку бібліотекарі запросили також двох чудових жінок, добрих, щирих та й ще талановитих – Тараненко Олену Миколаївну та Чебаненко Тетяну Федорівну.

За освітою вони педагоги, одна все життя пропрацювала у дитячому садочку, а інша – в школі. Але не тільки професія їх об`єднує, а й любов до поезії, яка полонила їх ще в дитячі роки. Вони стали її «рабами», і у вільні хвилинки, підготувашись до занять та скінчивши домашні справи, брали до рук записничок і писали, писали… А ще Олена Миколаївна та Тетяна Федорівна є активними членами краєзнавчого клубу «За покликом душі».

Молодь із захопленням слухала вірші поетес, написані в різні роки, на різні теми.  Їх поезія зачаровує, адже це стан їхньої душі, це неспокій, свято духу над прозою буття. Гості не тільки знайомили учнів зі своїми поетичними доробками, а й багато розповідали про себе, ділилися творчими планами на майбутнє. На закінчення присутні переглянули матеріали книжкової виставки «Все, що душа довірила словам…».

Захід скінчився, але спілкування гостей та учнів продовжувалось, адже, скільки б ми не слухали поезію, її завжди мало.