«Широківщина – мій рідний дім»

Там, де степ широкий і лани безкраї, де блакитною стрічкою невгамовно  тече річка Інгулець, де над замріяними ставками, старими тополями і похиленими від років та журби плакучими вербами ллється солов’їна пісня, де високі блакитні небеса огортають чарівну природу сизим павутинням, а смарагдові ліси зачаровують своєю тишою та величчю розкинулося мальовниче селище Широке…

В цьому році на свято Покрови виповнюється 230 років з дня заснування нашої малої Батьківщини. Працівники Широківської районної бібліотеки багато уваги приділяють популяризації серед громади матеріалів краєзнавчого характеру, часто проводять цікаві масові заходи краєзнавчо-патріотичного спрямування.

Так, 12 жовтня до районної дитячої бібліотеки завітали члени народознавчого клубу «Джерельце» на своє чергове засідання – віртуальну краєзнавчу подорож «Люби і знай свій рідний край». З розповіді ведучих заходу дітлахи дізналися цікаві факти про історію виникнення та заселення рідного краю; мандрували сосновим і мішаним лісами, багатими на гриби та лікарські рослині; відвідали балку Скелевату (тепер – район Інгулецького гірничо-збагачувального комбінату); милувалися перлиною південної України – Кобильною Балкою з її неповторним розмаїттям рослинного та тваринного світу; побували на Полі Близнюків та «спробували» цілющої води з Дійонового колодязя; дослідили підземні карстові печери – прихисток козаків, де вони ховалися від набігів татар; вклонилися нашим предкам – захисникам України – на старовинному козацькому кладовищі в с.Шестірня. Виступ ведучих супроводжувався переглядом відео, створених на основі місцевих матеріалів.

Бібліотекарі відділу обслуговування районної книгозбірні сьогодні запросили учнів МЦППВ перегорнути сторінки усного журналу «Мій рідний край, в тобі моя любов». Кожна зі сторінок журналу висвітлювала певний етап розвитку багатющої історії нашого селища. Адже за ці століття було всього: не оминули наш край ні монголо-татарська навала, ні турки, ні поміщицькі утиски російсько-царської держави; в буремні роки початку ХХ століття топтали наші дороги і денікінці, і петлюрівці; далі голодні 30-ті роки, колективізація; Друга світова війна. Та, не зважаючи на всі негаразди, наше село вистояло, вижило, бо вистояли і витримали усі випробування наші односельчани. Про наших знаних предків також йшла мова під час заходу : Василь Біднов – історик, письменник, професор; Петро Ткач – професор медицини; Павло Темченко, Митрофан Демиденко, Олекса Гуреїв, Олександр Пільонов – майстри українського слова; Надія Доценко, Григорій Гаркуша – народні артисти України; Михайло Погорєлов, Віктор Дудніченко, Анатолій Мирович – аси авіації; Надія Джулай, Людмила Горбач – заслужені вчителі України та багато інших.

Багатим є наше село на різні звичаї і традиції, обряди, свій самобутній фольклор. Ми й досі разом на Пречисту відзначаємо День Храму, на Купала – закопуємо вербу, на Андрія – ворожимо та знімаємо хвіртки, на Трійцю – прикрашаємо домівки зеленню, а ще – співаємо, танцюємо, граємо на різних музичних інструментах… Декілька пісень на слова місцевих авторів пролунали під час заходу у виконанні широківських соловейків – сестер Тарасенків, Ярослава Мариненка, Віталія Сусідка.

Також усі бажаючі цього дня мали змогу ознайомитися з матеріалами презентованих тематичних виставок «Люби і знай свій рідний край», «Широківщина – мій рідний дім» та «Квітни, мій краю, земле Широківська».